/* /Components/Layout/MainLayout.razor.rz.scp.css */
/* Каркас застосунку. Кольори/простір — лише з design-tokens.css. */

.app[b-1vutl0g5mi] {
    display: grid;
    grid-template-columns: var(--sidebar-w) minmax(0, 1fr);
    min-height: 100vh;
}

.app-sidebar[b-1vutl0g5mi] {
    position: sticky;
    top: 0;
    height: 100vh;
    overflow-y: auto;
    background: var(--c-surface);
    border-right: 1px solid var(--c-border);
    z-index: 30;
    /* Колонка, щоб підвал із вибором теми притискався донизу (margin-top:auto). */
    display: flex;
    flex-direction: column;
}

.app-main[b-1vutl0g5mi] { display: flex; flex-direction: column; min-width: 0; }

.app-topbar[b-1vutl0g5mi] {
    position: sticky;
    top: 0;
    z-index: 20;
    display: flex;
    align-items: center;
    gap: var(--s-3);
    height: var(--topbar-h);
    padding: 0 var(--s-6);
    background: color-mix(in srgb, var(--c-surface) 85%, transparent);
    backdrop-filter: blur(10px);
    border-bottom: 1px solid var(--c-border);
}

.topbar-title[b-1vutl0g5mi] { font-weight: 650; font-size: var(--t-md); letter-spacing: -0.01em; }

.topbar-actions[b-1vutl0g5mi] { margin-left: auto; display: flex; align-items: center; gap: var(--s-2); }

.topbar-link[b-1vutl0g5mi] {
    display: inline-flex; align-items: center; gap: var(--s-2);
    padding: 0.4rem 0.75rem;
    font-size: var(--t-sm); font-weight: 600;
    color: var(--c-text-soft); text-decoration: none;
    border: 1px solid var(--c-border-strong); border-radius: var(--r-sm);
    transition: border-color var(--dur) var(--ease), color var(--dur) var(--ease);
}
.topbar-link:hover[b-1vutl0g5mi] { border-color: var(--c-brand); color: var(--c-brand); }

.app-content[b-1vutl0g5mi] {
    flex: 1;
    width: 100%;
    max-width: var(--content-max);
    /* Без авто-полів контент «прилипав» до сайдбару й лишав на 1920 порожні ~230 px
       праворуч. Центруємо — на ультравайді сторінка виглядає як задумано. */
    margin-inline: auto;
    padding: var(--s-6);
}

/* Бургер і затемнення — лише на вузькому екрані */
.nav-burger[b-1vutl0g5mi], .nav-scrim[b-1vutl0g5mi] { display: none; }

@media (max-width: 1000px) {
    .app[b-1vutl0g5mi] { grid-template-columns: 1fr; }

    .app-sidebar[b-1vutl0g5mi] {
        position: fixed;
        inset: 0 auto 0 0;
        width: var(--sidebar-w);
        transform: translateX(-100%);
        /* ЗАКРИТА шухляда мусить бути невидимою і для КЛАВІАТУРИ, не лише для ока.
           Самого transform для цього не досить: зсунуті вузли лишаються у
           tab-послідовності й у дереві доступності. Заміряно на 390 px —
           Shift+Tab від поля форми проводив через УСІ 15 контролів закритого
           меню на x від -236 до -64, включно з перемикачем теми: користувач
           перемикав би вигляд застосунку з меню, якого не бачить (а зчитувач
           екрана читав би весь каталог посеред сторінки).

           visibility працює тут краще за display/inert: вона знімає вузли з
           обох дерев, лишаючись CSS-only (шухляда навмисно жива до підняття
           Blazor). Як саме вона перемикається — у коментарі до transition. */
        visibility: hidden;
        /* ЗАТРИМКОЮ, а не інтерполяцією. Раніше тут стояло
           `visibility var(--dur) var(--ease)` з наміром «при відкритті вмикається
           одразу, при закритті чекає кінця виїзду». Намір правильний, запис — ні:
           visibility інтерполюється сходинкою лише СЕРЕДИНІ (0<p<1), а рівно при
           p=0 транзиція віддає значення «від», тобто hidden. Один кадр по відкритті
           шухляда лишалась невидимою — і `focus()` на її першому посиланні мовчки
           не робив нічого (замір 03.09: activeElement лишався BUTTON.nav-burger,
           getComputedStyle(.app-sidebar).visibility = "hidden", rect.x = -232).
           Тобто клавіатурний вхід у щойно відкриту шухляду був неможливий не
           через JS, а через цю кому.
           `0s linear var(--dur)` каже те саме без двозначності: при ЗАКРИТТІ
           перемикання чекає кінця виїзду (анімація ціла), при ВІДКРИТТІ правило
           нижче знімає затримку, тож шухляда фокусується в ту саму мить. */
        transition: transform var(--dur) var(--ease), visibility 0s linear var(--dur);
        box-shadow: var(--sh-lg);
        /* Вище за sticky-бар ціни (z-40 в app.css): бар перекривав підвал
           шухляди, і перемикач ТЕМИ на мобільному був недосяжний. */
        z-index: 50;
    }
    /* Два відкривачі ОДНОГО правила (кома, не дубль — діагностика флаку рахує
       правила на вузол і чекає рівно двох): чекбокс тримає шухляду CSS-only до
       підняття скрипта, а клас .nav-open (дзеркало стану з nav.js) інвалідується
       надійно — замір 31.08 показав, що Chromium зрідка тримає стиль базового
       правила при істинному «:checked ~» навіть після повторного перемикання. */
    .nav-toggle-state:checked ~ .app .app-sidebar[b-1vutl0g5mi],
    .app.nav-open .app-sidebar[b-1vutl0g5mi] {
        transform: translateX(0); visibility: visible;
        /* Без затримки: див. базове правило — саме тут шухляда стає доступною
           клавіатурі, і затримка звідси зробила б перший кадр нефокусовним. */
        transition: transform var(--dur) var(--ease), visibility 0s;
    }

    .nav-scrim[b-1vutl0g5mi] {
        display: block;
        /* Між шухлядою (50) і баром ціни (40): відкрите меню пригашує бар,
           як і решту тла, замість лишати його «світитись» поверх затемнення. */
        position: fixed; inset: 0; z-index: 45;
        background: rgba(19, 25, 32, .45);
        opacity: 0; pointer-events: none;
        transition: opacity var(--dur) var(--ease);
    }
    .nav-toggle-state:checked ~ .app .nav-scrim[b-1vutl0g5mi],
    .app.nav-open .nav-scrim[b-1vutl0g5mi] { opacity: 1; pointer-events: auto; }

    .nav-burger[b-1vutl0g5mi] {
        display: inline-flex; align-items: center; justify-content: center;
        width: 38px; height: 38px; margin-left: calc(var(--s-2) * -1);
        color: var(--c-text-soft); cursor: pointer;
        /* Тепер це <button> (клавіатурна доступність) — гасимо його власне тло. */
        background: none; padding: 0; font: inherit;
        border: 1px solid transparent; border-radius: var(--r-sm);
    }
    .nav-burger:hover[b-1vutl0g5mi] { border-color: var(--c-border-strong); color: var(--c-text); }

    .app-topbar[b-1vutl0g5mi] { padding: 0 var(--s-4); }
    .app-content[b-1vutl0g5mi] { padding: var(--s-4); }
    /* НЕ display:none. Цей текст — ЄДИНЕ ім'я посилання на пропозицію: svg
       має aria-hidden, а бейдж лічильника рендериться лише за непорожньої КП.
       Через display:none зчитувач на 390px читав просто «посилання» — axe
       давав serious link-name на ВСІХ 23 сторінках (замір 02.09), і жоден
       сторож цього не бачив, бо a11y.spec ходить на 1280. Канонічний sr-only
       (clip) лишає ім'я і лічильник у дереві доступності, не займаючи місця. */
    .topbar-link-text[b-1vutl0g5mi] {
        position: absolute; width: 1px; height: 1px;
        padding: 0; margin: -1px; overflow: hidden;
        clip: rect(0 0 0 0); white-space: nowrap; border: 0;
    }
}

/* Друк: каркас — потоком, а не сіткою.

   `.app` — grid із колонками «248px minmax(0,1fr)», а на друк і сайдбар,
   і затемнення стають display:none. Через це `.app-main` ставав ПЕРШИМ
   елементом сітки й потрапляв у колонку сайдбара: уся комерційна пропозиція
   друкувалася стовпчиком завширшки 248 px, де назви виробів переносилися
   мало не по складах. Виміряно на вікні 1440: .app-main = 248 px.

   Правило живе саме тут, а не в app.css: `.app` описаний у цьому файлі, тобто
   зі scope-атрибутом, і голий `.app` ззовні програв би йому за специфічністю. */
@media print {
    .app[b-1vutl0g5mi] { display: block; }
    .app-main[b-1vutl0g5mi] { display: block; }
    .app-content[b-1vutl0g5mi] { max-width: none; padding: 0; margin: 0; }
}